promo adjedan june 20, 2016 10:04 Leave a comment
Buy for 40 tokens
Биткоин сразу не получишь. Сначала сатоши надо собрать. Краны, которые раздают сатоши бесплатно. Проверены. http://epay.info/rotator/1157681 - тут много сайтов. Сатоши идут на epay, а оттуда на кошелек. http://takefreebitcoin.com/?r=d39209a377 http://easybitcoinfaucet.com/?r=a729700a2f…

Чом ти не прийшов - пісня про коронавірус



Актриси «Жіночого Кварталу» співачки Віра Кекелія, Марта Адамчук, Лалі Ергемлідзе і Еліна Мбані переспівалі відому українську народну пісню "Чом ти не прийшов?" Відео з'явилося 26.03.2020 р. на офіційній сторінці «Жіночого Кварталу» в Facebook

Автори нового актуального тексту до народної пісні - сценаристи і автори студії «Квартал 95» - Андрій Головань, Олександр Іванов та Михайло Мартинюк. Музичний гітарний супровід - Романом Дуда.

Текст пісні:

Collapse )

Почему COVID-19 настолько опасен? Рассказывает работник системы здравоохранения Испании

Объясняет Роман Глущенко — украинский доктор, работающий в Испании.

Опасность инфекционного агента определяет комбинация из трех факторов:

1. Вектор передачи;
2. Заражаемость (патологическая поражаемость);
3. Смертность.

Вектор передачи COVID-19 находится между 1.5 и 2.5 и это примерно в три раза выше, чем у гриппа. И путём нехитрых математических вычислений можно догадаться,что его распространение происходит в геометрической форме: 1-2-4-8-16-32-64.

Однако в отличие от гриппа и от SARS (тяжёлый острый респираторный синдром, который являлся последней эпидемией коронавируса в 2003 году), COVID-19 распространяется и им можно заразиться даже во время инкубационного периода, то есть он может распространяться даже до начала любых клинических проявлений.

Говоря о заражемости и смертности в Европе, важно понимать одну очень простую вещь: в ближайшие 3 месяца мы все заразимся COVID-19, просто и легко.

Collapse )

КОРОЛЬ-МИЛЛИЛИТР (ТРАГЕДИЯ)

(На сцене Банковая. В кабинете сидит Зеленский со своим ближайшим советником Андреем Ермаком и изучает последние рейтинги центра Разумкова).

ЗЕЛЕНСКИЙ: Это безобразие. Все рейтинги очень низкие. Что делать, Андрей?

ЕРМАК (поправляет): Я – Андрей.

ЗЕЛЕНСКИЙ: Ну да. Андрей, что делать?

ЕРМАК: Я думаю, надо сдаться русским и войти в дружную семью братских народов. Там вообще никаких рейтингов нет, а когда бывают, то они такие, как надо.

ЗЕЛЕНСКИЙ: Интересная идея. Но давайте рассмотрим все варианты. Позовите Разумкова!

ЕРМАК (голосом средневекового глашатая): Позвать Разумкова!.. Позвать Разумкова!..

(Входит Разумков).

ЗЕЛЕНСКИЙ: Что это за безобразие? Почему такие низкие рейтинги?

РАЗУМКОВ: Ну, какие есть.

ЗЕЛЕНСКИЙ: Так почему вы их не подправили?

РАЗУМКОВ: Это мы подправили, на самом деле всё ещё хуже.

Collapse )

Схема зі “Свинарчуками” виявилася вигадкою

Міністр оборони України Андрій Загороднюк визнав, що аудит в Міноборони не знайшов корупції в закупівлях у справі Гладковського.

Тобто – в тих же закупівлях російських комплектуючих для українського техніки. Про це він сам публічно заявив в інтерв’ю Сергію Іванову.

Допис блогера та історика Дмитраа “Калинчук” Вовнянка.

Пряма мова:

“Міністр оборони Андрій Загороднюк визнав, що аудит в Міноборони не знайшов корупції в закупівях по справі Гладковського.

Тобто – в тих самих закупівлях російських комплектуючих для української техніки.

Що це означає? Лише те, що батько і син Гладковські НЕ мали з тих оборудок прибутку.

“А як же завищені ціни?”, – зипитаєте ви. А я вам на це відповів ще тоді – ту саму схему крутили під час Другої Світової війни британці купуючи німецькі комплектуючі через Швецію. Посередники за ризик хочуть гроші. На офшорні рахунки. Інкше – комплектуючих не буде, а Україна не виконає міжнародні контракти.

Нагадаю, затримали Гладковського-старшого по зовсім іншій справі – і уже зняли браслет.

Знаєте, садити таки треба. Надовго садити. За обман 73% населення країни треба давати повноцінні терміни.”

Джерело

«Гнилая селедка», «большая ложь», «40 на 60»

Интересно, разглашаю ли я сейчас государственную тайну? Я ведь хорошо помню этот учебник с синим смазанным штампом спецчасти и тетради для конспектов с пронумерованными страницами, для верности прошитые насквозь толстой вощеной нитью.

Совершенно секретно.

Я учился на журфаке МГУ, у нас была военная кафедра. В обстановке секретности нас учили боевой спецпропаганде — искусству сеять раздор в рядах противника с помощью дезинформации и манипуляции сознанием.

Страшное, доложу вам, дело. Без шуток.

Боевая, или «черная», пропаганда допускает любое искажение реальных фактов ради решения пропагандистских задач. Это эффективное оружие, используемое с единственной целью вышибания мозгов противнику.

Метод «гнилой селедки». Метод «перевернутой пирамиды». Метод «большой лжи». Принцип «40 на 60». Метод «абсолютной очевидности».

Все эти методы и техники вы тоже знаете. Просто не осознаете этого. Как вам и полагается.

Нас учили использовать техники боевой спецпропаганды против солдат армии противника. Сегодня они используются против мирного населения нашей собственной страны. Уже два года, читая российские газеты или просматривая телевизионные шоу, я с интересом отмечаю, что люди, координирующие в России вброс и интерпретацию новостей, явно учились по тому же учебнику, у того же бодрого полковника или его коллег.

Вот например метод «гнилой селедки». Работает так. Подбирается ложное обвинение. Важно, чтобы оно было максимально грязным и скандальным. Хорошо работает, например, мелкое воровство, или, скажем, растление детей, или убийство, желательно из жадности.

Collapse )

Купання в ополонці на Водохреща – не українська традиція

Хрещення Господнє або ж Водохреще – релігійне свято, яке відзначають 19 січня. Останнім часом набуває популярності практика купання в ополонці у цей день. Читайте далі та дізнайтеся, чому ця традиція не є українською, а ще й далека від церкви.

Про купання в ополонці не зазначено в жодному визнаному релігійному тексті, християнські священники не мають єдиної згоди щодо доцільності купання в ополонці на Водохреще, а досліджуючи це питання ретельно, можна помітити, що українці ніколи раніше не мали такої традиції. Розповідаємо, чому купання в ополонці стало таким популярним в останні роки, а також, чому воно не про християнську віру.
Важливо розуміти суть християнського свята й не плутати його з традиціями або народними віруваннями, а тим більше – із забобонами чи марновірством.

КУПАННЯ В ОПОЛОНЦІ – НЕ УКРАЇНСЬКА ТРАДИЦІЯ

Українські етнографи не фіксували у минулих століттях масових хрещенських купань, тим паче у тому вигляді, як це відбувається нині – зі святкуванням опісля.

Українські віряни здавна відзначають релігійне свято Водохреще, освячують воду та забирають її додому, де зберігають для особливих випадків. Проте про поширене та масове пірнання в ополонці немає згадок та фіксованих спогадів. Так, саму ополонку у селах робили, але це не стосувалося купання у ній. У попередньому столітті священники робили ополонку, ставили хрест та освячували воду. Є спомини про те, що ще обливали хрест буряковим квасом, щоб забарвити його у червоний колір, який нагадує кров. Потім люди набирали освячену воду з ополонки та несли її додому. Вважалося, що зберігати її потрібно біля ікон до наступного Водохреща. Коли ж наступного року наставав час знову йти набирати освячену воду, то віряни виливали залишки торішньої води у колодязь або напували худобу і тварин.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ВОДОЮ НА ВОДОХРЕЩА АБО ВЕЛИКА АГІАСМА

Освячена на Водохреща вода зветься "Велика Святиня". Вода набуває святості та вважається, що здатна допомагати, перш за усе, духу людини, а не тілу. Процес освячення води на Водохреща також називають у релігійній термінології Великою Агіасмою. Священники наголошують на тому, що потрібно ставити з особливою побожністю до такої святині, а також пам'ятати, що не у кількості справа. Тому не потрібно просити покропити ще більше та набирати цілі каністри свяченої води. Важливо, що усі релігійні свята та ритуали про душу, а не про тіло. Тому зі злими, гріховними думками та діями не варто сподіватися на Господню милість, якщо набрали найбільше води на Водохреще.

ЧОМУ НЕ МОЖНА КУПАТИСЯ В ОПОЛОНЦІ НА ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ

Враховуючи те, що освячена вода є святинею, то її не можна оскверняти. Якщо ж ви сподіваєтеся, що освячена вода в ополонці змиє ваші гріхи, то даремно. Це так не працює. Вода не змиває гріхи, бо гріх – це не зовнішня проблема, а внутрішня хвороба душі. Пірнання у ріку не заміняє Сповідь та Причастя. А ще ви таким чином оскверняєте її, коли занурюєте голе тіло. Потрібно бути пристойними та побожними, а такі голі купання не мають нічого спільного з соромом. На жаль, практика пірнання в ополонку часто супроводжується вживанням алкоголю та лайливими словами (адже холодно). Церква не заохочує ніщо з цього. Галасливі зібрання також далекі від релігійного свята.

Якщо ви все ж таки переконані, що повинні зануритися в ополонку, то зробіть це без зайвих очей, у пристойному вигляді, а не голяка, помоліться та вертайтеся додому. І все ж пам'ятайте, що ви не повинні цього робити!

Якщо не можна купатися в ополонці, то чому можна купатися у ріці Йордан
Купання у ріці Йордан це не аналог пірнання в ополонку на Водохреща. Віряни це роблять у спомин про хрещення Ісуса. Також особливою умовою відвідин Йорданіту (релігійного центру на ріці Йордан) є пристойний вигляд. Всі занурюються у довгих, нижче коліна, футболках.

ЗВІДКИ В УКРАЇНУ ПРИЙШЛА ТРАДИЦІЯ КУПАННЯ В ОПОЛОНЦІ

Українці не мали такої традиції купання в ополонці, проте її мали росіяни. Ще московський церковно-правовий документ (Стоглав, 1551 року) забороняв вдаватися до купань у "прорюбях" на Водохрещі. Називав це поганським видовищем і погрожував карою для тих, хто це практикує. Але ніякий "Стоглав" цього явища в Росії не викорінив.

Україна, українці, ще козаки на Січі, не мали такого звичаю, як занурення у воду на Водохрещі. Олекса Воропай в "Звичаях нашого народу" ніде не зазначає, що українці на Хрещення Господнє моржували. Наші предки взагалі настільки шанобливо ставилися що води, що ще тиждень після освячення рік не ходили на них навіть прати.

У 2000-ні роки участь у хрещенських купаннях стала візитівкою українських політиків, які хотіли були ближчі до народу, проте до якого саме?


https://maximum.fm/novini_t2

Новорічна промова Зе - це плагіат перероблений

Народ говорить, що намріяне в новорічну ніч точно збувається.
Вирішили спробувати ми цю народну технологію: думали, правильно формулювали, записали на папірці, підготували шампанське і запальничку.
До "загадування" і я була готова.
Але поки чекаєш бій курантів одним вухом слухаєш...
Про мову, вулиці і богів...
Про читання, паспорти і Шевченка...
Слухаєш.... А він, філологічний мозок, працює і не може зрозуміти: де це я вже чув і що не так????....
Що не так?
А потім бамммццц.......
Була колись у програмі літератури 11 класу стаття Уласа Самчука. "Нарід чи чернь?"
Невелика така, 1941 року..
Теж про богів, вулиці і читання...
Про "хто я", людську гідність і національну свідомість...
Не знаю, хто писав промову слузі народу, але Самчука однозначно читали. Повага.
Круто з першоджерелом попрацювали.
Переписали так переписали.
Творчо. Аж заслухалася і про "спалити і випити" забула.
Особливо зачепило про "какаяразніца".
Красіво переінакшили.

Улас Самчук:
"Тому — не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все одно… А коли — все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь.

UKRLIT.ORG
Самчук. Нарід чи чернь?

Yulia Yonets